ЄРУСАЛИМ
м. у Центр. Палестині, в Юдеї; зх. частина (Нове Місто) належить Ізраїлеві, сх. частина (Старе Місто) окупована Ізраїлем; 557 тис. мшк., переважно євреї та араби; місце перебування органів влади Ізраїлю; унів.; гол. центр релігійного культу християн, юдеїв та мусульман, мета численних паломництв; у сх. частині міста численні пам'ятки старовини; на території Старого Міста, оточеного мурами з вежами й брамами (XVI ст.), святі місця 3 релігій: юдаїзму (т.зв. Стіна Плачу - рештки зовнішнього муру другого Єрусалимського Храму, спорудженого наприкінці VI ст. до н.е. на місці Храму Соломона; синагоги), ісламу (мечеті: Куббат ас-Сахра, відома як мечеть Умара, VII ст., Ель-Акса, перебудована у VII ст. з візантійської базиліки Непорочної Діви Марії), християнства (біля Дороги Мук Христових: церква св. А