Шлемкевич, Микола Іванович
Шлемкевич, Микола Іванович (Іванейко М.) (1894, с. Пилява, Львівщина - 1966) - укр. філософ, публіцист, громадський діяч. З 1923 р. - в еміграції. Докт. філософії Віденського ун-ту (1926), засновник і головний редактор еміграційного філософського часопису "Листи до Приятелів" (Нью-Йорк - Ньюарк, 1953 - 1966). Як учень Шліка належав до Віденського гуртка, що позначилось на сповідуваному Ш. пізнавальному релятивізмі. Безпосередній вплив на Ш. мала нім. феноменологія, яка й спричинила його відхід від центральної для "віденців" проблеми верифікації знання в бік проблеми його "переживальної цінності" для людини. Вже в докт. дис. "Сутність філософії" Ш. робить висновок, що "немає ніякої специфічно філософічної методи", а філософію розглядає як "життєвий принцип" усіх галузей духовної культури, котра в остаточному підсумку реалізує себе в "універсальній, але все-таки суцільно замкнутій індивідуальності". Відтак головною сферою інтересів Ш. стає публіцистика, яку він називав "дрімучою", "ембріональною" філософією, особливо актуальною на етапах прискореної динаміки суспільних процесів. Як приклад Ш. наводив творчість Ап. Павла та Ніцше; загалом же вважав, що публіцистичний тип філософування притаманний насамперед слов'янським культурам, в т.ч. й укр. Зразком такої філософської публіцистики є праця Ш. "Загублена українська людина" - історико-феноменологічний аналіз духовної кризи українства за трьома головними параметрами: логосу, етносу й еросу.

Основні твори: "Das Wesen der Philisophie" (1926), укр. переклад: Філософія (1934); "Загублена українська людина" (1954); "Верхи життя і творчості" (1958). шлєплков