стан
СТАН - категорія, якою фіксується єдність якісної визначеності й плинності конкретних форм і різновидів буття: зміна С. є одночасно й зміною властивостей речей та відношень між ними. В філософію категорію С. ввів Аристотель, який розглядав її в тісному зв'язку з категоріями "сутність" і "відношення". В ньютонівському природознавстві саме зміна кількісно виражених параметрів С. фізичних об'єктів стала метою наукового опису й пояснення. Нових конкретизацій і виконуваних у науковому осягненні світу функцій категорія С. набула з розвитком наукових дисциплін, що вивчають різного роду системи та їх динаміку (термодинаміка, теорія інформації, кібернетика тощо). Зовсім несподівані можливості щодо поглиблення знань про світ, його структуру та закономірності змін його С. відкрила синергетика, нові підходи до вивчення т. зв. незрівноважених С. У соціальній філософії виявилася досить перспективною концепція історії, згідно з якою окремі особливості суспільного процесу можна подавати як хвилеподібне коливання суспільних систем між С. стабільності та плинності, між порядком та хаосом. У сучасних антропологічних концепціях (напр. , екзистенціалізмі) С. називають налаштованість людини, на яку вона сама не в змозі впливати і яка в той же час визначає всі її почуття і бажання. С. тут подано як вихідний пункт існування.Ф. Канак