Філософський енциклопедичний словник
спіритуалізм
СПІРИТУАЛІЗМ (від лат. spiritus - душа, дух) - 1) світоглядні уявлення, за якими дух (душа) є першоосновою світу; 2) філософський напрям, протилежний матеріалізму. Як і останній, виходить з апорії матеріальне - духовне, але розглядає матеріальне як похідну духовного, вторинне й підпорядковане духовному. Іноді С. ототожнюється з ідеалізмом. У сучасній англо-амер. філософії антитеза "С. - матеріалізм" вживається для онтологічної характеристики певного філософського вчення, а поняття "ідеалізм" і "реалізм" - для його гносеологічної характеристики. Як філософський термін уперше був уведений Кузеном (1792 - 1867). В подальшому С. стали називати школи і напрями у франц. та італ. філософії XIX - XX ст. Як спіритуалістичні можуть бути схарактеризовані різноманітні давні і нові філософські вчення. Спіритуалістичними за своєю суттю є й усі релігійні вірування в існування Бога і безсмертя душі; 3) те саме, що і спіритизм.О. Карагодіна
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спіритуалізм


матиме такий вигляд: Що таке спіритуалізм