розвитку стійкого концепція
РОЗВИТКУ СТІЙКОГО КОНЦЕПЦІЯ - система уявлень та соціально-філософських ідей про умови і спрямованість суспільного розвитку, за якого уможливлюється досягнення гармонізації й узгодженості основоположних чинників соціоприродної еволюції людини, суспільства і природи. Поняття "стійкості" тлумачиться як спроможність подолати дисбаланс соціальної динаміки, запобігти кричущим диспропорціям і дисфункціям, що за сучасних умов загрожують підвалинам існування людства. Ознаки такої стійкості - життєспроможність суспільства, здатність підтримувати розвитою, запобігаючи виснаженню і стресовій напрузі. Виникнення Р.с.к. (серед. 80-х рр. XX ст.) було спричинене усвідомленням "меж зростання", кризою самовпевненого ліберального прогресизму, який вважав зростання й ефективність самодостатніми і безсумнівними критеріями успішності політики і економіки. Системні дослідження факторів розвитку засвідчили, що оптимальні параметри глобального соціуму мають певні обмеження (зокрема, це стосується чисельності населення, невідновлюваних природних ресурсів, продуктивності економіки та ін. ). Відповідно, в рамках Р.с.к. обґрунтовуються ідеї приборкання панекономізму, принцип коеволюції суспільства і природи. Основоположні засади Р.с.к. - як певного ідеологічного і соціально-філософського напряму - були сформульовані в програмній доповіді Брунтланд "Наше спільне майбутнє" (1987). Критики Р.с.к. сприймають її як прояв переходу розвинених країн до "глобального консерватизму", за допомогою якого авангард постіндустріалізму (цивілізація т. зв. "золотого мільярда") робить спробу законсервувати своє панівне становище.В. Заблоцький