Філософський енциклопедичний словник
предикат
ПРЕДИКАТ (від лат. praedicatum - сказане) - в традиційній логіці один з двох термінів судження, а саме той, в якому йдеться про предмет мови (суб'єкт). В математичній логіці П. часто розуміють як логічну (предикатну) функцію, тобто як функцію, що визначена на якійсь предметній області і значеннями якої є істиннісні значення. Предикатні функції подаються висловлювальними формами, тобто виразами, які містять одну або кільїса вільних змінних і стають висловлюваннями при підстановці замість змінних об'єктів певних фіксованих сукупностей. Предикатні функції від однієї змінної (позначають P(x)) часто називають властивостями або одномісними Π. (П. в традиційному розумінні), а предикатні функції від л-змінних (записують P(x1 ... xn) - відношеннями або л-місними П. Поняття "П." є одне з основних у сучасній логіці. Логіка бінарних П. має особливе значення і оформлюється в особливу теорію - логіку відношень, яка є базовою для теорії графів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: предикат


матиме такий вигляд: Що таке предикат