панентеїзм
ПАНЕНТЕЇЗМ (від грецьк. παν - все, εν - у, θεοζ - Бог) - релігійно-філософське вчення, яке, синтезуючи теїзм і деякі риси пантеїзму, постулює ідею, що ця реальність є частиною буття Бога, але, на відміну від пантеїзму, не розчиняє Бога у світі. Термін "П." увів нім. філософ Краузе (1828), який стверджував, що світ - це конечне творіння посеред безконечного буття Бога. Панентеїстичні погляди поділяли деякі укр. філософи й богослови (Могила, Туптало, Гізель та ін. ). У наш час ідеї П. застосовуються деякими теологами (Наср, Реммерт та ін. ) як ключ для вирішення екологічних проблем.