надія
НАДІЯ - екзистенціал випереджування, сподівання бажаного й очікуваного на підставі особистісного досвіду, віри і знань людини. На відміну від мрії, Н. орієнтована на здійснення бажаного й очікуваного, хоча й припускає можливість їх нереалізації. Предмет Н. переживається цілісно, без властивих прогнозуванню аналізу і калькуляції. Н. може поділятися членами соціальних груп, спільнот, об'єднаних життєвими інтересами, потребами й сподіваннями. Зміст Н. завжди має як особистісний, так і культурно-історичний вимір. В релігійному світогляді християнства Н. є однією з трьох головних чеснот (поряд з вірою, любов'ю). У XX ст. оригінальну філософію Н. запропонував нім. філософ Блох у праці "Принцип надії" (т. 1-3, 1954 - 1959). Н. в концепції Блоха - це універсальне ставлення людини до світу, що звільняє її від усіх інституціональних форм і веде до царства свободи як здійснення утопічного ідеалу досконалого світу. В укр. філософії 60 - 80-х рр. XX ст. розуміння Н. як форми світоглядного осягнення світу розроблялося київською світоглядною школою (Шинкарук).Є. Мулярчук