лінгвістична філософія
ЛІНГВІСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ, лінгвістичного аналізу філософія, філософія звичайної мови - напрям аналітичної філософії, одна з форм неопозитивізму. Виникла в 40-х рр. XX ст. у Великій Британії ("пізній" Вітгенштайн, Райл, Віздом, Остин, Строссон та ін. ). Відомі дві школи Л.ф.: оксфордська, яка виходить із філософських традицій Мура, і кембриджська, на формування якої мав найбільший вплив Вітгенштайн. Своєрідність Л.ф. як аналітичної філософії полягає в аналізі звичайної повсякденної мови. Завданням Л.ф., на думку її прибічників, є виявлення уявного характеру філософських проблем і джерел їхнього виникнення в мовній практиці, очищення мови від філософських двозначностей. Прихильники Л.ф. критикують логічний позитивізм за звернення до логіко-математичних моделей і нехтування "мовною реальністю". Відмовляючись від аналізу об'єктивної детермінації змісту мовних виразів, Л.ф. розглядає їх як засоби конструювання світу.