Кримський, Сергій Борисович
Кримський, Сергій Борисович (1930, Артемівськ) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1953). Докт. філософських наук (1976), проф. (1987). Від 1957 р. - співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ , від 1989 р. - голови, наук, співр. від. логіки, методології та філософії науки. Член Пью-Йоркської академії наук (1995), заслужений діяч науки і техніки України (1996). Фахівець у галузі методології науки, культуролог. Вніс помітний внесок в розробку логіки наукового дослідження (60 - 70-ті рр.) і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем (від поч. 80-х рр.). К. розробляє принципи трансформації знання (динаміки теорій), прийоми інтерпретації (як операції зворотної абстракції), принципи узагальненої (некласичної) раціональності та розуміння, принципи духовності (зокрема "етичної гідності істини", "третьої правди", "інтелектуальної рішучості" та ін. ), розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових (на зразок ейдосів Платона) структур буття, розуму та культури; виділяє архетипи укр. культури. Автор понад 200 наукових праць.

Основні твори: "Генезис форм та законів мислення" (1962); "Наукове знання і принципи його трансформації" (1974); "Світоглядні категорії в сучасному природознавстві", у співавт. (1983); "Григорій Сковорода", у співавт. (1984); "Епістемологія культури: Вступ до узагальненої теорії пізнання", у співавт. (1993); "Філософія як шлях людяності і надії" (2000).