джива
ДЖИВА (санскр. - живий, сповнений життя, жива істота, основи існування або життя, душа) - поняття інд. релігійно-філософської традиції для позначення первісного "життєвого начала в людині". Свого розвитку набуло у джайнізмі, де Д. - душа, жива духовна монада, що вважається однією із субстанцій. Д. притаманні свідомість, непротяжність, здатність до діяльності, її не можна зруйнувати. Не має Д. і конкретного акту свого створення. Вона наділена моральним змістом, знанням, вірою, необмеженою енергією та блаженством. Д. може перебувати у двох станах буття: недосконалому і досконалому. Якщо недосконалий стан Д. виникає через її поєднання з матерією, то досконалий, навпаки, характеризується звільненням Д. від матерії. Критерієм набуття цих станів є, відповідно, не адекватна або адекватна діяльність Д. Вважається, що у світі існує велике число Д. Вони еволюціонують під впливом часу від стану повної нерозвиненості (неорганічні речовини, рослини) через розвинений стан (тварини, люди, боги) до стану досконалості або звільнення. Стан звільнення або мокша (чи нірвана), який виступає релігійним ідеалом у джайнізмі, визначається як емансипація Д. від кармінної речовини.Ю. Завгородній