Вітгенштайн, Людвіг
Вітгенштайн, Людвіг (1889, Відень - 1951) - австр. філософ. Викладав філософію у Кембриджському ун-ті (1939 - 1947). Філософські погляди В. в перший період філософської еволюції (до 1934 р.) склалися під впливом знайомства з концепціями Рассела і Фреге, під керівництвом яких В. працював упродовж кількох років. Від першого В. сприйняв розрізнення смислу і значення мовних висловів. Від другого - метод логічного аналізу мови, який виявляє атомарні речення. "Ранній" В. розробляє концепцію значення, яка ґрунтується на понятті "іменування" (референція), дотримуючись поділу тверджень на синтетично та аналітично істинні. Істинність перших перевіряється фактами; другі твердження (твердження логіки й математики), на думку В., є тотожностями. Вислови, які не належать до жодної з цих двох категорій, не мають значення. Такими є, напр. , метафізичні та релігійні твердження. В. виходить із тези, що принципи і правила логіки відбивають структуру реальності. Він, одначе, вважає, що повсякденна мова не слідує цій структурі і для потреб пізнання потрібна досконала (ідеальна) штучна мова. Другий важливий твір В. ("пізнього") - "Філософські дослідження" - позначає радикальну зміну у концепції значення та ставленні В. до можливостей повсякденної мови. Замість розуміння значення як іменування пропонується теорія значення як способу використання висловів. "Пізній" В. переглянув оцінку можливостей повсякденної мови, прийнявши тезу, що вона є мовою досконалою, але нею потрібно уміти користуватися. На його думку, люди, використовуючи повсякденну мову, грають у мовні ігри, які відбивають різні форми життя. Такий підхід відкривав перспективу для контекстуального аналізу (див. контекст).

Основні твори: "Логіко-філософський трактат" (1921); "Філософські дослідження" (1953).