аполлонівське та діонісійське
АПОЛЛОНІВСЬКЕ та ДІОНІСІЙСЬКЕ - терміни філософії культури Ніцше. Вперше використовуються у праці "Народження трагедії з духу музики" (1872). А. та Д. є виразом двох типів культури та принципів буття, що їх несуть у собі постаті Аполлона та Діоніса. Аполлонівське начало - сонячне, раціональне, цілеспрямоване та врівноважене. На відміну від нього, діонісійське - темне, ірраціональне, неврівноважено-оргіастичне та хаотичне. Ніцше вважав, що європейська культура надмірно захопилася алоллонівським, втрачаючи життєве поривання, яке несе діонісійське. Він закликав до пробудження діонісійського імпульсу європейського світу. Саме це, на його думку, може привести до появи "надлюдини". Поділ людського буття на А. та Д. є продовженням опозиції "класичне - романтичне", яка була окреслена у романтизмі. Поняття А. та Д. мали значний вплив на розвиток філософії культури XX ст. - особливо в її екзистенційному та персоналістичному виявах.Н. Хамітов