Філософський енциклопедичний словник
акциденція
АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia - випадковість) - неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". У цьому значенні вживається вперше Аристотелем, надалі - Порфирієм, схоластами, у Новий час - Декартом, Гоббсом, Спінозою. Спіноза замінив термін "А." на "модус", зміст якого стосувався одиничного вияву субстанції.
АКЦИДЕНЦІЯ (лат. accidentia - випадковість) - неістотна, випадкова, змінна, минуща властивість предмета (явища). А. в класичній метафізичній традиції протистоїть "субстанційне" або "істотне". У цьому значенні вживається вперше Аристотелем, надалі - Порфирієм, схоластами, у Новий час - Декартом, Гоббсом, Спінозою. Спіноза замінив термін "А." на "модус", зміст якого стосувався одиничного вияву субстанції.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: акциденція
матиме такий вигляд: Що таке акциденція
матиме такий вигляд: акциденція
матиме такий вигляд: Що таке акциденція