акт і потенція
АКТ і ПОТЕНЦІЯ (лат. actus, від ago - приводжу в рух; potentia - сила) - засадничі поняття філософії Аристотеля, вчення про які є відповіддю на апорію елейської школи, згідно з якою суще може виникнути або із сущого, або із несущого. Аристотель вирішує дану апорію, 1) вводячи поняття акдидентального небуття, або "відсутності" форми; 2) шляхом семантичного поділу буття на потенційне й актуальне. Істотним є встановлення співвідношення між А. і П. та матерією і формою: матерія є чистою потенційністю, а форма як ейдос - це актуальність речі. Категорії А. і П. є суттєвими для розуміння онтологічного принципу розвитку.