авторитет
АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas - влада, вплив) - одна з основних форм здійснення влади, яка базується на загальному визнанні впливу будь-якої особи, організації, ідеї або норми. А. здійснює керівництво, контроль і узгодження дій людей, тому він є однією з форм соціального порядку. В історії філософії, починаючи з Гоббса, проблема А. виступала у вигляді дилеми: "свобода" - "А." Останній тлумачився як А. верховної влади або "суверенний А.", спроможний захистити суспільство від безладу та "війни всіх проти всіх". У подальшому ця дилема розмежувалася на дві тенденції: авторитаризм з властивим йому нав'язуванням безумовної віри в непогрішимість носія А. і сліпого йому підпорядкування та нігілізм, спрямований на заперечення будь-якого А. в ім'я "абсолютної свободи особи". Соціальна філософія XX ст. вбачає особливість А. в його легітимності, завдяки якій дії А. сприймаються виконавцем як законні і правомірні. Вебер запропонував формальну типологію А., яка включає: 1) традицію; 2) раціонально обґрунтовану законність (легальність); 3) харизму. Ця типологія утворює загальне теоретичне підґрунтя для різноманітних тлумачень А. в сучасній соціальній філософії та соціології.