фоліо
Фо́ліо, ж.р. Аркуш у членській книзі, який складається з двох сторінок - лівої та правої. Вписує ся ту саму суму, на тих самих фоліях, лиш з тою ріжницею, що тут треба головну суму розділити на поодинокі рубрики (Канюк, 1906, 36); Книгу членьску треба заложувати після слідуючого взірця, призначуючи кождому членови осібне фоліо (дві стороні - ліву і праву) [...] В кождім книговодстві на всіх мовах принято для означеня двох належитих до себе листків, лівий і правий бік, вираз “фоліо”. Се слово італійске: означає тілько, що “лист ”. В книговодстві воно має таке значінє, як висше сказано. Воно є терміном технічним в книговодстві. Термін - то слово латиньске і означує тілько, що “назва”. Технічний - також латиньске слово - означає тілько, що “фаховий Отже, термін технічний значить “фахова назва” (Канюк, 1906, 39)// пол. folio, ж.р., невідм. -1) бухг. фоліо, 2) формат у піваркуша; порівн. фоліо, im. - формат книги в піваркуша (СЧС, 457); права й ліва сторінки у рахункових книгах, що мають один і той самий порядковий номер (СІС, 887).