Укр. літ. мова на Буковині
урядник
Урядни́к.1. Державний службовець, посадова особа. Спочатку їхала шкадрона кавалєриї, за ними двірский фурієр на кони, служба, камердінери і урядники покійного Архікнязя, депутациї офіцирів, ад’ютанти і иньші (Б., 1895, 7, 2); Сейчас по вічу в Селєтині виїхав п. Василько в супроводі селєтиньскої “Січи ” до Шипота камерального. По дорозі здержав ся похід при новім тартаку, який прибрано фанами і зеленю на привіт п. Василькови. Тут ждали на него всі урядники від трачки, робітники і сторожа огнева (Б., 1907, 47, 1); З другої сторони, треба подбати, щоби населене мало охорону перед адміністрациєю; треба видати закон про одвічальність ад міністр ацийних урядників за шкоду, заподіяну сторонам переступленєм урядового обов’язку при урядованю (Б., 1907, 80, 2); Наші люди перед кождим урядником, ба навіть перед возним, гнуть ся в три погибелі, кожда лянка, навіть дранка у наших людий пан, перед яким кланяють ся до землі (Б., 1909, 102, 1).
2. Діловод. Літературне товариство “Руска Бесіда” въ Черновцяхъ пошукує для свого діловодства урядника (Б., 1887, оголош.)
// пол. urzędnik - службовець, урядовець, посадовець, 2) канцелярист, діловод.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: урядник


матиме такий вигляд: Що таке урядник