укладати
Уложи́ти, уклада́ти.1. Укласти, упорядкувати. Нариси уложіть за порядком, як хочете, лише, щоб нариси “Смутно колишуться сосни“ і “Там звізди пробивалися“ не були поруч (Коб., Листи, 163, 576).
2. Спланувати, повести. Ох! То житє! То житє! Як єго уложити, як повести, щоби марно не прогайнувати єго (О. Маковей, “Мій прадід”, Б., 1896, 165-166, 2);
● Уложити собі - вирішити для себе, скласти порядок (подальших дій, вчинків тощо). На всякий раз я хочу якнайскорше бути в Вас. І не знаю, чи Ви будете задоволені, алея так собі уложив, що їду відси все таки в суботу 15. IX і приїду, як все піде гладко о 9. 5 евентуально о 10. 25 вечером до Львова (Арт., 2. IX. 1934)
// пол. ułożyć - 1) укласти, покласти в певному порядку, стані, 2) скласти (плани тощо, 3) написати, створити (про літературний твір); ułożyć sobie coś w głowie - обміркувати щось, скласти план чогось; див. іще укладати.
Укла́сти, уклада́ти. Будувати, впорядковувати (про думки, плани тощо), розраховувати на щось. Поки що укладаю в своїй голові плян такого експорту, виджу в уяві вже вагон, наладований ріжними хорошими виробами гуцульскими (Б., 1895, 28, 1); Купецкий зостав ся з Грінкою укладати точки порозуміня межи партиями (Галіп, 50); Укладала плани з Лесею Українкою поїхати до Ялти - та дарма. Не складалося і не складалося (Коб., Листи, 149, 555); Вони собі так уклали, що "Союз“ мав "розвалити ся“, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій "гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами, з лихою славою” (22. ХІ. 1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908, 520)
// пол. układać - 1) укладати, складати, 2) класти, 3) складати (плани тощо), 4) складати, творити (вірші тощо).