Укр. літ. мова на Буковині
удовіднений
Удові́дненє [удові́днений]. Доказ, доведення, підтверджена [Софія Окуневська] зближалася чимраз то більше до повзятої цілі, здаючи в Швейцариї, Цюриху і в Відні всі іспити, не єднаючися з тією емансипацією жінок, що виявлялася в той часу багатьох у підстриженім волоссі, братанні з мужчинами, сходинах по кнайпах, виїзді сам на сам на прогулки і т. ін. ніби для удовіднення тим свого права на існування рівноправності (Коб., Слова..., 300)// пол. udowodnienie - доказ, підтвердження.
Удові́дненє [удові́днений]. Доказ, доведення, підтверджена [Софія Окуневська] зближалася чимраз то більше до повзятої цілі, здаючи в Швейцариї, Цюриху і в Відні всі іспити, не єднаючися з тією емансипацією жінок, що виявлялася в той часу багатьох у підстриженім волоссі, братанні з мужчинами, сходинах по кнайпах, виїзді сам на сам на прогулки і т. ін. ніби для удовіднення тим свого права на існування рівноправності (Коб., Слова..., 300)// пол. udowodnienie - доказ, підтвердження.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: удовіднений
матиме такий вигляд: Що таке удовіднений
матиме такий вигляд: удовіднений
матиме такий вигляд: Що таке удовіднений