ублагороднювати
Ублагоро́днювати. Ушляхетнювати, облагороджувати. Передовсім мусить кружкова бібліотека містити книжки, що ублагороднюють чоловіка, виробляють в нім характер і заправляють його до житя, бо ж загально звісно, що найкращий матеріял до усього дають характерні одиниці та що “раз добром нагріте серце в вік не прохолоне” (Кузеля, 1910, 6)// порівн. рос. благородный - шляхетний, благородний, облагораживать - ушляхетнювати, облагороджувати; пол. szlachetny - 1) шляхетний, благородний, 2) високої якості.