Укр. літ. мова на Буковині
тямка
Тя́мка. Поняття. Коли хто, розмовляючи із неграмотним чоловіком ужиє н. пр. слова “папірус ”, а він того папіруса на очі не бачив ні в дійсности, ні намальованим і ніхто йому того слова не пояснював, то він почув би тільки саме слово, а не міг би уявити, як виглядає той папірус і не мав биуявліня того папіруса. Тоді-то кажемо: він не тямить, що таке папірус, він не має тямки (понятя) про папірус (Канюк, 1911, 11); Впроче, я жию тут зараз зовсім спокійним життям, з тямкою фонеми не можу закінчити, все мушу думати (Арт., 8. VIII. 1932);● Не мати ніякої тямки - не мати ніякого уявлення, поняття (про щось). Совісними поправками домашних виробів, стеженєм за розумовим розвитком хлопця такий учитель дуже легко і скоро вилічить молодих людий і від “поезиї” і від „універсального знаня ”. Молодий поет пізнає, що не то про “універсальне знанє”, але про найпростійші справи не має ніякої тямки (В. Сімович, Б., 1907, 151, 4);
● Брати (взяти) в тямку -пам’ятати, затямлювати, розуміти. Най же собі кождий добре бере в тямку, що до него належить, і най не попускає своїх прав нікому! (См.-Стоцький, Громада, 22)
// див. тямити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тямка


матиме такий вигляд: Що таке тямка