Укр. літ. мова на Буковині
тішитися
Ті́шитися.1. Тішитися, радіти. Стоцький каже Вам переказувати, що дуже тішиться, що Ваша дисертація вже до половини готова. Отже, подаю Вам до відомості. Пігуляк те саме. Вони числять з певністю на Вас - ждуть (Коб., Слова..., 253).
2. (чим?) Мати (що?), користуватися (чим?).
● Тішитися симпатією (ласкою) - відчувати, мати до себе добре ставлення. А з якою заїлостию при тім поступає ся, можуть панове з того видіти, що то тов[ариство] дам, котре тішить ся ласкою більшости краєвого виділу, на випадок розв’язаня призначило після статутів свій маєток на богаті товариства львівскі, щоби тільки нічо не дісталось бук[овиньским] Русинам (Б., 1895, 10, 2); Якою "симпатією ” тішила ся “Молода Україна“ серед „старих” видко з того, що в Чернівцях не було одних зборів, не відбула ся одна "гарбатка ”, щоб не обкидано болотом молодіжи, що “розбила стару фірму ”[...], що “виступає проти сідоголових патріотів, які свої зуби з’їли на патріотичній роботі” (Сімович, 1908, 522); Тішилася великою симпатією межи своїми товаришками по заняттю, а навіть і самі професори, гострі подеколи до нечемности супроти своїх учеників і учениць любили її по-батьківськи і робили їй свої закиди й уваги в найлагідніший спосіб, щоб лиш не діткнути її (Коб., Valse melancolique, 89); Були це письменники, що в офіціяльних тодішніх літературних колах (н. пр., у видавництві “Вік” не великою тішилися симпатією) : Олена Пчілка, Михайло Старицький, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко, Леся Українка, здається, Іван Липа, з галичан - Василь Стефаник. Фотографії цієї мені не довелося бачити. Але ж ціла група й досі стоїть мені перед очима (Сімович, 1938, 40)
// пол. cieszyć się -1) (czymś, z czegoś, na coś) тішитися, радіти (з чогось, чимсь), 2) (czymś) користуватися (чимсь), мати (щось), cieszyć się powodzeniem - мати успіх.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: тішитися


матиме такий вигляд: Що таке тішитися