тамувати
Тамува́ти. Припиняти, гальмувати, перешкоджати.● Тамувати розвій (поступ) - гальмувати розвиток, перешкоджати розвиткові. Але ся справа, хоть як тамує розвій буковиньского руского народа, не є ще найгіршою кривдою Русинів (Б., 1895, 6, 1)
// порівн. пол. tama - гребля, загата, kłaść tamę - класти край; нім. dämmen - 1) загачувати (річку), 2) перен. стримувати; дня. іще тама; порівн. тамувати (поступ) - спричинитися до стримування, уповільнення якогось процесу, дії (ілюстр. контекст з тв. М. Коцюбинського, СУМ, X, 32).