тама
Та́ма. Гребля, загата.● Покласти (положити) таму, перен. -припинити щось, покласти край чомусь. Мрією п. Менчля було і єсть звести докупи буковиньских Жидів, Румунів і Поляків, щоби покласти таму розвиткови україньского народа. [П. Менчель] глубоко пересьвідчений в тім, що для нас сто раз ліпше мати своїх боднарів, як адвокатів, своїх шевців, як судиїв (Б., 1909, 34, 1); Зі сторони нашого сьвященства і палцем не кивнули, щоб прискорити іменованє Генерального вікарія і обсаджене вакантного місця совітника консисторского і положити таму нагальному насаджуваню сьвящеників-Волохів по руских парохіях (Звідомл., 1914, 35)
// пол. tama - гребля, загата, kłaść tamę - класти край; нім. der Damm - гребля, загата; порівн. тама, нім. -1) річна будова, загата з цегли, каміння, землі, тáрасу тощо, 2) перешкода (СЧС, 411); укр. тама, заст. -гребля, гатка (ілюстр. контекст з творів І. Франка, СУМ, X, 30).