Укр. літ. мова на Буковині
стреміти
Стремі́ти. Прагнути, мати мету. Ну, мої панове, до сеї шляхотної ціли стремить тов[ариство] “Народний Дім” (Б., 1895, 1, 2) Щоби вони уміли здати собі справу з того, куда має стреміти нарід сам про себе і які відносини мають бути межи ним а державою (Б., 1895, 11, 1) Буде тому найвідповіднійше стреміти до побільшеня числа міских ветеринарів, котрих діланє мав би наглядати приналежний до того краєвий ветеринар (Б., 1899, 35, 2) Як давнійше, так і тепер яко довголітний управитель висше згаданої фірми буду стреміти до того, аби під кождим взглядом Вп. П. Т. Публику вдоволити і прошу о ласкаве довір’є (Б., 19.., рекл.) Буде україньский клюб стреміти до здійсненя слідуючих постулятів: збереженя і розширеня конституцийних прав і свобід і знесеня постанов, які стоять в суперечности до основ конституції' (Б., 19, , 1)// порівн. рос. стремиться - прагнути (до чогось)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: стреміти


матиме такий вигляд: Що таке стреміти