стало
Ста́ло. Присл. до сталий.● Мешкати стало - жити постійно (на тому самому місці). Двірником не може бути ані сьвященник, ані урядник, ані той, що не мешкає стало в громаді (См.-Стоцький, Громада, 42);
● На стало - на постійно. [Стефаник] сими днями від’їхав до Кракова (був досі вдома, коло Снятина, на селі) на стало, писав передвчора (Коб., Слова..., 239); Будьте такі добрі і подайте мені його адресу, і напишіть, чи він останеться вже на стало в Берліні, чи виїде знов куди (Коб., Листи, 160, 570); Анна працювала тепер у попових паннів. День у день ходила туди на роботу, а від осені мала в них на стало лишитися (Коб., Земля, 376)
// пол. stale - постійно, stale mieszkać, zamieszkiwać - постійно мешкати (на тому самому місці), na stale - на постійно.