Укр. літ. мова на Буковині
спімнути
Спімну́ти. Згадати, закинути слово, обмовитися. Хто вигадав, піддав єму той чортівский протокол? Він сам єго не придумав, ніколи й слівцем про него не спімнув (“Подружний протокол”, Б., 1895, 9, 1); 3 страху перед народом не важив ся він о сій справі і слова спімнути, а зачав нарікати на великі податки (Б., 1899, 36, 2)// пол. wspomnieć - 1) обмовитися, спімнути, 2) згадати.
Спімну́ти. Згадати, закинути слово, обмовитися. Хто вигадав, піддав єму той чортівский протокол? Він сам єго не придумав, ніколи й слівцем про него не спімнув (“Подружний протокол”, Б., 1895, 9, 1); 3 страху перед народом не важив ся він о сій справі і слова спімнути, а зачав нарікати на великі податки (Б., 1899, 36, 2)// пол. wspomnieć - 1) обмовитися, спімнути, 2) згадати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: спімнути
матиме такий вигляд: Що таке спімнути
матиме такий вигляд: спімнути
матиме такий вигляд: Що таке спімнути