Укр. літ. мова на Буковині
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
солєнізант
Солєніза́нт. Іменинник, ювіляр, винуватець урочистостей. На честь кн. Віндішґреца проголосив намістник тоаст, висказуючи надію, що достойному солєнізантови на єго новім уряді нераз ще прийде нагода заглянути в Галичину (Б., 1895, 18, 3)// пол. solenizant, заст. -іменинник, ювіляр, винуватець урочистостей; соленізант, лат. -іменинник (гал., СЧС, 526).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: солєнізант


матиме такий вигляд: Що таке солєнізант