секретар
Секрета́р.1. Складова частина назв різноманітних посад у місцевих та вищих органах влади. Конкурс розписаний на посади секретарів громадских для міста Сторожинців з річною платою 600 зр[иньских] (Б., 1895, 6, 3)
/ експр. Що собі мало місточкові поваги, пан секретар Шнайдер (у нас кождий радний якийсь "секретар ”) і пан містодвірник Реґота, роблять параду, се нас дуже мило вражає(Б., 1907, 70, 2); В зоольоґічнім огороді уряджено бенкет, на якім секретар заграничних справ Мільберґ заявив, що всякі вістки про збільшеня збруйної сили Німеччини є неправдиві (Б., 1907, 58, 3).
2. Назва виборної посади у громадських організаціях, те саме, що писар. О. Гр. Лаза ставить внесене, щоби зі згляду на то, що статут кождий з присутних має від тижня в руках, відступлено від єго читаня, коли ж сему внесеню противлять ся поодинокі участники, секретар відчитує статут в повній основі (Звідомл., 1914, 9)
// пол. sekretarz - секретар, sekretarzować, розм. -писарювати.