Укр. літ. мова на Буковині
роз’юшений
Роз’юшений. Розлючений. Дасть Бог, що й наші роз’юшені голословною політикою Українці прийдуть до голови по розум та переконають ся кінець кінцем, що попри політичну та просьвітну роботу серед нашого народу треба взяти сяй до економічної організації, аби стати на рівні з иньшими культурними народами через піднесене просьвіти, добробиту і самосьвідомости (Товариш, 1908, 100); Мати названої макітрою, що так само була тоді обхляпана вапном, як її гостя, що недавно що лиш кинула з рук пензель і щітку, як і інші ґаздині сьогодні, скочила, мов роз’юшена квочка, вилетіла з криком з кімнати і станула перед Зоєю (Коб., Вовчиха, 194)// пол. rozjuszony - розлючений, оскаженілий, rozjuszyć - розлютити, rozjuszyć się - розлютитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: роз’юшений


матиме такий вигляд: Що таке роз’юшений