Укр. літ. мова на Буковині
розстайний
Розстайни́й. Диз’юнктивний. Розстайний присуд, що складаєть ся лиш із двох членів, зветь ся альтернативою (Канюк, 1911, 27)// порівн. пол. rozstaj -роздоріжжя, rozstajne drogi - розхідні дороги.
Розстайни́й. Диз’юнктивний. Розстайний присуд, що складаєть ся лиш із двох членів, зветь ся альтернативою (Канюк, 1911, 27)// порівн. пол. rozstaj -роздоріжжя, rozstajne drogi - розхідні дороги.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розстайний
матиме такий вигляд: Що таке розстайний
матиме такий вигляд: розстайний
матиме такий вигляд: Що таке розстайний