Укр. літ. мова на Буковині
речинець
Речи́нець. Термін. Речинець до вношеня подань назначений до 20. с[его]м[ісяця] (Б., 1895, 8, 4); Окружна рада шкільна в Гусятині розписує конкурс з речинцем до кінця мая с.р. на посаду римо- і греко-кат[олицкого] катехита (Б., 1895, 23, 3); В такім разі має він зголосити ся до двірника, а двірник оцінює ту річ, визначує докладний речинець до продажи, оголошує се в громаді і продає (См.-Стоцький, Громада, 21); Кождий довжник каси віддавати ме свій довг касі в призначенім речинци разом з процентом (См.-Стоцький, Порадник, 9); Вже речинець той, що я сама собі поставила, минув, а я манускрипт ще не переслала (Коб., Листи, 147, 552); Спішіть із замовленями, доки погода, бо ціни з кождим днем ростуть. При замовленях просить ся о точну адресу. Речинці платности після умови (Б., 1909, рекл.); Для того треба призвичаїти читачів до порядку і до додержуваня речинця відданя, який може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок (Кузеля, 1910, 9).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: речинець


матиме такий вигляд: Що таке речинець