Укр. літ. мова на Буковині
прятати
Пря́тати.1. Прибирати, складати. Міста не можуть без него [мита] обійти ся. Оно справедливе, бо хто буде за тими, що продають в місті, прятати і замітати, хто буде стерегти їх і їх майна, коли на те не буде гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4); Казала Virginia, що в Вас в хаті “sehr ordentlich”. Шкода, що в Вас не була, була би-м Вам надробила паперу, аби-сте були мали за ким прятати, бо не знаю, хто там має в Вас смітити (Коб., Листи, 59, 369).
2. Збирати, складати. Вороги мої най би заве іди такі ситі були, якя була сита і твій тато в той чорний час. Молоко я продавала, клала крейцарик до крейцарика, і продавала яєчка, і прятала крейцарики, і воно тривало якийсь час, заки ми оцього доробилися, що маємо (Коб., Земля, 366);
/ образно. А я знаю, що я би тепер писала! І я стільки собі прятала дум в душі на осінь, а тепер жий від рання до вечора як мужик, без пера (Коб., Листи, 35, 303)
// порівн. пол. sprzątać, sprzątnąć - 1) прибирати, складати, 2) збирати урожай; укр. діал. прятати - прибирати, ховати; рос. прятать - ховати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прятати


матиме такий вигляд: Що таке прятати