Укр. літ. мова на Буковині
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
противорічити
Противорі́чити. Суперечити. Хто все відкидає, той не вірить в ніщо; хто не вірить в ніщо, той противорічить сам собі (бо вірить, що в ніщо не можна вірити); хто собі противорічить, не думає льогічно (Канюк, 1911, 43)// рос. противоречить - суперечити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: противорічити


матиме такий вигляд: Що таке противорічити