Укр. літ. мова на Буковині
понука
Пону́ка. Спонука, стимул. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренциї, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовістність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є жертвами борби і звичайно найгірший, а не найліпший виходить побідником з тої борби (Товариш, 1908, 176).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: понука


матиме такий вигляд: Що таке понука