Укр. літ. мова на Буковині
помічний
Помічни́й.1. Допоміжний. В каварняхранішні гості не одержали булок. Помагають собі там колачами та солодкими тістами, бо печиво, зладжене помічним перзоналом, недопечене і нездале (Б., 1907, 28, 3).
2. Навідний (про питання). Буває й так, що дитина не дала відповідь, бо вчитель поставив питане неясно. Тоді треба питане добре у стилізувати, або можна і помічними питанями добити ся від ученика відповіди (Канюк, 1911, 80)
// порівн. пол. pomocniczy - підсобний, допоміжний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: помічний


матиме такий вигляд: Що таке помічний