позір
По́зір¹. Погляд. Єго обгоріле лице мало вираз твердости, але лагідний позір зраджував чоловіколюбну людину (Галіп, 5); Панич говорив голосно, по-німецки, а панночка поглядали навперед себе і лишень зрідка обережно кидали позором на перехожих або стоячих панів (Галіп, 95);● Давати позір - подивлятися, наглядати, стерегти. - Я йду в село, Сандо, - сказала [Зоя]. - Давай позір на хату, щоб нічо не пропало, бо я, може, забавлюся [в місті] (Коб., Вовчиха, 165)
// укр. позирати, поглядати.
По́зір². Вигляд, подібність.
● Під позором - під приводом. Де лиш заблисне готовий гріш, там зараз явно й потайно тиснуть ся всякі патріотичні діячі, і то якраз такі, котрих без того гроша до якоїсь народної роботи і медом би не звабив. І роздрапують сі діячі під позором сеї “роботи ”, а справді - тандити (що за неї би ніхто нігде инде й шелюга не дав, ба й дармо б єї не приймив) - щомога сей нужденний народний гріш (Б., 1899, 20, 1)
// пол. pozór - 1) вигляд, подібність, 2) привід, pod pozorem - під приводом.