Укр. літ. мова на Буковині
подостаток
Подоста́ток. Необмежена кількість чогось. Залізницею діставали щотяжня харч і що потребували до життя, а перед вихром і студінню хоронили їх колиби, сплетені з обтятих соснових галуззів, що лежали вокруг у великім подостатку (Коб, Битва, 46)// див. подостатком.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: подостаток


матиме такий вигляд: Що таке подостаток