Укр. літ. мова на Буковині
питомий
Пито́мий. Свій, зі свого середовища, власний. Правда, є Русини, котрих не болить, що на рускі ниви розкинула сіти румунізаторска спілка, що на рускій землі процвитає волоска політика[...], що на рускій землі не може витворити ся питома осьвічена верства, що на рускім хлібі виростають паничі, котрі мають собі за нечесть находити ся на такім місци, де красують ся рускі барви (Б., 1895, 39, 3); Будущий дієписець нашого культурного житя на Руси-Україні спинить ся, певно, на не одній неприродній появі, котрої не буде в силі виправдати прямим висновком з давних обставин питомих, наших внутрішних, ані вислідом самої еволюциї культурних змагань наших, лише хиба зможе їх виснувати з чисто внішних впливів та вряди-годи пояснить їх хиба неблагородними прикметами одиниць з нідра нашого загалу (Б., 1899, 18, 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: питомий


матиме такий вигляд: Що таке питомий