Укр. літ. мова на Буковині
отворяти
Отвори́ти, отворя́ти.1. Відкривати, розкривати, розтуляти (уста), розплющувати (очі). Мій кулак знали добре всі замолоду, та й і в Гаврісана. Ніхто не міг його в мене отворити; і по два люда пробують і не можуть (Коб., Некультурна, 68); Ірині стало горяче, вона отворила уста, аби дихнути вільнійше (Галіп, 64);
● Отворити уста - висловити щось сокровенне, таємне. Коли б не Ви, дорогий пане професоре, котрому я посилаю цю автобіографію, я би про те ніколи в житю не була б “отворила уста“ (Коб., Автобіографія, 24).
2. Розпочати збори, засідання тощо. Крім того, взяли участь на вічу майже все руске учительство Серетского виборчого округа, але і богато иныиої інтелігенцій. Збори отворив п надучитель Сергій Канюк (Б., 1907, 26, 2); Збори отворив іменем скликаючого комітету о. Маланчук і, витаючи щиро всіх прибувших отців і богословів, вказав на важність справ, які стоять на дпевнім порядку і завізвав вибрати собі предсідателя (Звідомл. 1914, 49-50).
3. Відкрити, започаткувати. В тій ціли заснували Русини “Народний Дім ”, котрий має головну задачу - отворити бурсу (Б., 1895, 10, 1); Замість дати хосенну пораду і поміч, завзивають н. пр. “Буковинскіи відомости”, аби били буками тих, що отворяють народні читальні, крамниці, шпихлірі (Б., 1895, 13, 4); Ледво розпочалась отся спасенна робота, так зараз найшли ся баламути, що против читалень “Рускої Бесіди” стали отворяти ніби-православні читальні лиш на то, аби бороздити пожиточній роботі, аби викликувати в селі межи людьми заколот, скаргу, незгоду (Б., 1899, 33, 1); “Селяньска Каса” в Чернівцях пізнала вартість і значінє кріликарства й на то отворить у себе осібну секцию, яка має займати ся ширенєм кріликарства між нашим народом (Товариш, 1908, 108)
// пол. otworzyć, otwierać - 1) відкрити, започаткувати, otworzyć konto - відкрити рахунок, 2) відчинити, розкрити, відкрити, otworzyć usta - відкрити, розтулити рот, otworzyć oczy - відкрити, розплющити очі, 3) розпочати роботу зборів, засідання тощо, otworzyć posiedzenie - розпочати засідання, otworzyć wystawę - відкрити виставку.
● Отворити уста - висловити щось сокровенне, таємне. Коли б не Ви, дорогий пане професоре, котрому я посилаю цю автобіографію, я би про те ніколи в житю не була б “отворила уста“ (Коб., Автобіографія, 24).
2. Розпочати збори, засідання тощо. Крім того, взяли участь на вічу майже все руске учительство Серетского виборчого округа, але і богато иныиої інтелігенцій. Збори отворив п надучитель Сергій Канюк (Б., 1907, 26, 2); Збори отворив іменем скликаючого комітету о. Маланчук і, витаючи щиро всіх прибувших отців і богословів, вказав на важність справ, які стоять на дпевнім порядку і завізвав вибрати собі предсідателя (Звідомл. 1914, 49-50).
3. Відкрити, започаткувати. В тій ціли заснували Русини “Народний Дім ”, котрий має головну задачу - отворити бурсу (Б., 1895, 10, 1); Замість дати хосенну пораду і поміч, завзивають н. пр. “Буковинскіи відомости”, аби били буками тих, що отворяють народні читальні, крамниці, шпихлірі (Б., 1895, 13, 4); Ледво розпочалась отся спасенна робота, так зараз найшли ся баламути, що против читалень “Рускої Бесіди” стали отворяти ніби-православні читальні лиш на то, аби бороздити пожиточній роботі, аби викликувати в селі межи людьми заколот, скаргу, незгоду (Б., 1899, 33, 1); “Селяньска Каса” в Чернівцях пізнала вартість і значінє кріликарства й на то отворить у себе осібну секцию, яка має займати ся ширенєм кріликарства між нашим народом (Товариш, 1908, 108)
// пол. otworzyć, otwierać - 1) відкрити, започаткувати, otworzyć konto - відкрити рахунок, 2) відчинити, розкрити, відкрити, otworzyć usta - відкрити, розтулити рот, otworzyć oczy - відкрити, розплющити очі, 3) розпочати роботу зборів, засідання тощо, otworzyć posiedzenie - розпочати засідання, otworzyć wystawę - відкрити виставку.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: отворяти
матиме такий вигляд: Що таке отворяти
матиме такий вигляд: отворяти
матиме такий вигляд: Що таке отворяти