осуджувати
Осуди́ти, осу́джувати. Сприйняти, оцінити, скласти власну думку на щось. Сли такі справедливі жалоби називає ся підбурюванєм проти православної церкви, то осуд тої річи можу я зовсім спокійно полишити панам, бо я певний, що люди неопереджені инакше єї осудять (Б., 1895, 7, 3); Треба висланих послів наділити великою порцією довір я, дати їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх осуджувати аж на підставі успіхів або невдач у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1)// порівн. пол. osądzić -1) оцінити, висловити думку (про когось, щось), 2) засудити, винести вирок; рос. осудить- 1) засудити, висловити негативне ставлення (до когось, чогось), 2) засудити, винести вирок.