Укр. літ. мова на Буковині
ореченє
Оре́ченє. Наказ, розпорядження. Міністер Барту подав ся в відставку, бо не в силі виконати сего ореченя против свого переконаня (Б., 1895, 1, 4)// пол. orzeczenie - 1) розпорядженя, рішення, постанова, 2) вирок.
Оре́ченє. Наказ, розпорядження. Міністер Барту подав ся в відставку, бо не в силі виконати сего ореченя против свого переконаня (Б., 1895, 1, 4)// пол. orzeczenie - 1) розпорядженя, рішення, постанова, 2) вирок.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ореченє
матиме такий вигляд: Що таке ореченє
матиме такий вигляд: ореченє
матиме такий вигляд: Що таке ореченє