опускати
Опусти́ти, опуска́ти.1. Покинути, залишити. Як приятелі мої, так і сили мої мене опускають. У болях і бажанях чую ся щораз більше слабим і прибитим (“На оливній горї“, Б., 1895, 13, 1); Почала-м Вашу повість в “Зорі ” читати. Се дуже цікавий темат; мене не опускала думка, що се Ви з Вашого душевного життя писали - впрочім, може, і помиляюсь (Коб., Листи, 23, 286); На мурах домів з'явилися оголошення, з яких наказувалося всім тим, що не належали (не були приписані) до Рівного, опустити місто до 24 години під загрозою суворих кар (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 78).
2. Проминути, пропустити. На жаль, заабсентували ся такі [рускі сьвященники], які ще ніколи не опускали такої нагоди і яких брак якраз тепер дуже відчував ся (Звідомл., 1914, 55).
3. Поступитися, знизити вимоги. Пахтярі податків за живности жалували ся, що они понесли втрату і просили раду громадску в Чернівцях, щоб їм опустила з чиншу 30. 000 К [...] Мають провірити ся книжки віднаймників, чи они мають право жадати такого опусту (Б., 1907, 66, 3);
● Не опустити точки над йотою - не поступитися ні на йоту. Кн. Альойс Ліхтенштайн сів на високого коня політики. Після єго погляду полагода язикового спору через парлямент немислима. Ані Німці, ані Слов’яни не опустять з своїх домагань одної точки над йотою. В парляменті прийшло би оп'ять до борби навкулачки (Б., 1899, 36, 1)
// пол. opuścić - 1) опустити, 2) залишити, покинути, 3) проминути, пропустити, 4) поступитися, скинути (в ціні).