Укр. літ. мова на Буковині
оправданий
Опра́вданий. Поважний, обґрунтований, здійсненний (про прохання, бажання). Та ж він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б., 1895, 9, 1); Продовжати сплату пожички можна лише на оправдану просьбу довжника в надзвичайних випадках (См.-Стоцький, Порадник, 41); Членам позволяє ся на окреме оправдане жаданє сплачувати членьский чинш за пасовиско в двох ратах, а то: першу рату на 1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906, 23)// порівн. рос. оправданный - виправданий, здійсненний.
Опра́вданий. Поважний, обґрунтований, здійсненний (про прохання, бажання). Та ж він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б., 1895, 9, 1); Продовжати сплату пожички можна лише на оправдану просьбу довжника в надзвичайних випадках (См.-Стоцький, Порадник, 41); Членам позволяє ся на окреме оправдане жаданє сплачувати членьский чинш за пасовиско в двох ратах, а то: першу рату на 1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906, 23)// порівн. рос. оправданный - виправданий, здійсненний.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: оправданий
матиме такий вигляд: Що таке оправданий
матиме такий вигляд: оправданий
матиме такий вигляд: Що таке оправданий