Укр. літ. мова на Буковині
окульбачити
Окульба́чити, перен. Осідлати, ретельно взятися до чогось. А хто по тих товариствах працює? Звичайно лиш кілька людий, а решта придивляє ся собі здалека та “критикує”. Особливо молодіжяк окульбачить свого “критичного ” коника, то так на нім вибрикує, [...] а скажи написати такому простенький лист до якої читальні, зробити се або то, то єго нема (Б., 1895, 79, 1)// порівн. пол. okulbaczyć-осідлати, okulbaczenie - 1) сідлання, 2) кульбака - сідло з високою лукою.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: окульбачити


матиме такий вигляд: Що таке окульбачити