овоч
О́воч.1. Фрукт, частіше мн. (овочі) - фрукти. Вікно, закрите решіткою, пускало більше сьвітла, а марморні овочі на столі ставали гарнійші. Але небавом сказала Ріта, що ті овочі старомодні, і вони счезли зі стола (Б., 1899, 35, 1); Найліпші насіня цьвітів і огородовини. Склад товарів мішаних, кольоніяльних, овочів полудневих (Б., 1903, рекл.); І справді, в його городці було “всьо". Він мав найшляхетніші овочі, мав малини, суниці, великі ягоди й інші овочі, що водяться по ліпших садах (Коб., Земля, 264)
// пол. owoce, мн. -фрукти.
● Засмакувати овочів - перен пізнати смак, скуштувати (чогось), спокуситися (чимсь). Стид і ганьба батькам-Русинам, що з невинних дітий виховують ворогів руского народу; дай Господи, щоб вони перші засмакували гірких овочів безхарактерности, яку засівають в серцях рідних дітий (Б., 1899, 20, 3)
// пол. zasmakować - скуштувати.
2. перен. Плід, результат, здобуток праці. Але сумліня каже нам, що є ціна справедлива: є то ціна, що достаточно винагороджує працю, посьвячену на виріб, і що позволяє працюючим жити з овочів праці (Товариш, 1908, 199); Кільканацять літ плянової, щирої праці - і ми своїми ще очима оглядаємо овочі власних трудів (Б., 1909, 165, 1); Один мислитель сказав, що книжка, мовляв, - це матеріальна посудина для імматеріального; що вона є чудом людскости, чудом її культури. Таку одну скромну посудину - я підкреслюю слово скромну - дала я своєму народові, видаючи її з себе, як пускає деревина з себе листя, цвіт - овочі (Коб., Слова..., 301)
// порівн. пол. zbierać owoce - перен. збирати, пожинати плоди.