Укр. літ. мова на Буковині
обіжник
Обі́жник. Циркуляр. В таких разах звертав ся я до незадовжених членів, щоби затягнули пожичку і так заратували товариша; а щоби поскорити то, залагоджував я такі справи обіжником до членів виділових (Б., 1895, 2, 2)// порівн. пол. obiegowy - обіговий, обіжний, karta obiegowa - обхідний листок; див. іще окружник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обіжник


матиме такий вигляд: Що таке обіжник