Укр. літ. мова на Буковині
обава
Оба́ва. Осторога, занепокоєння, передбачення небезпеки. Виділи повітові приступили до сповненя свого обов’язку з приналежним зрозумінєм досяглости того закона і з увзглядненєм натури жителів краю, приймаючи кожду новість з якимось недовір'єм і обавою (Б., 1895, 20, 1); Нема, отже, кажуть, обави, щоби Росия схотіла розпочати війну (Б., 1895, 27, 3); Є узасаднена обава, що добра часть сеї верстви сьвященників здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії, які нарід до неї прив’язував (Звідомл., 1914, 39); Несупокій вокруги, гамір, витворений війною, обава, вічна тривога - ох, як се все торгає нерви, підкошує здоров’я (Коб., Листи, 194, 623-624)// пол. obawa - осторога, занепокоєння.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: обава


матиме такий вигляд: Що таке обава