небо
Не́бо. У сполуч. перерости о ціле небо - незмірно переважати когось, бути на цілу голову вищим за когось. На сей раз ми подамо поперед усього характеристику москвофільства першої половини XIX ст. словами самого ж таки москвофіла д-ра Свєнціцкого, який, правда, інтеліґенциєю та етикою переріс своїх однодумців о ціле небо (Б., 1907, 96, 1)// пол. przewyższać kogoś о całe niebo - незмірно переважати когось, бути на цілу голову вищим за когось.